Актуально
Що таке мюзле и хто винайшов сталеву "вуздечку" для корка шампанського
У житті кожної людини присутні яскраві моменти успіху і щастя, що супроводжуються бризками шампанського. Напевно, тому для більшості з нас пробка, що вилітає з пляшки з ігристим напоєм, асоціюється зі святом.
Однак що ж стримує цей потужний натиск вина, до того як ми вирішуємо відкрити пляшку? Це просте на перший погляд пристосування – скручений особливим чином дріт зі 100% сталі, інакше – мюзле ("надягати намордник" фр.).
Хто винайшов сталеву "вуздечку"– мюзле і за яких обставин, розповідає OBOZ. UA
Що говорить легенда?
Наприкінці XVIII століття 27-річна красуня мадам Кліко несподівано стала вдовою і власницею великих виноградних плантацій. Заповзятлива жінка вирішила не проґавити свого шансу і, незважаючи на стереотипи, що існували в суспільстві, почала модернізувати винне виробництво.
Барба-Ніколь (так звали мадам Кліко) скупила найкращі приміщення для льохів у місті та вдосконалила технологію виробництва шампанських вин.
Однією з таких інновацій підприємиці став винахід металевої закрутки на пляшці, яку вона, за легендою, висмикнула зі свого корсажа та обмотала дротом корок.
До відома, до цього мюзле робили з мотузок, що було вельми непрактично. Гризуни, що жили у винних льохах і в трюмах кораблів, які перевозили вино, перегризали їх. Пробки вилітали під тиском газів і вино ставало непридатним до вжитку.
Хто дійсно придумав мюзле?
Що стосується офіційної історії винаходу "вуздечки" для корка шампанського, достеменно відомо, що 5 липня 1844 року її та плакетку (спеціальну кришечку, щоб мотузка або дріт не перерізали корок) запатентував Адольф Жаксон. У 1835 році він очолив Винний Дім Jacquesson і почав модернізацію винного виробництва. Відтоді мюзле і плакетка – невід'ємна частина виробництва ігристих вин і предмет колекціонування.
Упродовж XIX століття в розробці та виробництві мюзле було багато успіхів, проте вирішальну роль тут зіграла поява нових матеріалів і автоматизація обладнання у XX столітті.
1952 року брати Кортеллацці (Cortellazzi) в Італії створили "напівавтомат", який виготовляв усі компоненти мюзле з одного шматка металевого дроту. А перші верстати з автоматичною подачею пляшок по конвеєрній стрічці і дротяних сепараторів з'явилися в 60-х і 70-х роках XX ст.
Сьогодні сталеві мюзле надягають на пляшки на виробничих лініях шампанських та ігристих вин десятками тисяч на годину і використовують як елемент ідентифікації бренду.
Цікаві факти про мюзле
- Мюзле складається з трьох частин: нижнього кільця, чотирьох дротяних ніжок і металевої круглої кришки – плакетки, на якій зазвичай розміщений логотип бренду.
- Стандартна довжина мюзле – 52 сантиметри.
- "Вуздечка" здатна витримувати тиск усередині пляшки шампанського, що відповідає 5 кг ваги на 1 квадратний сантиметр скла.
- Мюзле роблять із низьковуглецевої сталі (не більше 0,1% вуглецю) і без інших легуючих елементів.
- Кожна мюзле повинна легко скручуватися і розкручуватися за нижнє кільце і не ламатися під час відкриття пляшки. Незалежно від розміру і типу пляшки, що відкривається, цей процес складається з точних шести напіввитків скрученого дроту.
- Швидкість пробки, що вилітає з сильно струшеної пляшки шампанського, може досягати від 40 до 100 км на годину.
Раніше OBOZ. UA розповідав, яке шампанське вважається найкращим у світі.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UAвTelegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.