Відчуття провини може бути іноді корисним, але його треба лікувати

БЛОГ

ДЖЕРЕЛО

"Мабуть, це я зробила щось не так" — знайома думка?

Часто подібні думки виникають, коли в дитинстві батьки не пояснювали свої емоції (злість, тривогу) і ти, як дитина з несформованим критичним мисленням, робила висновок, що причина в тобі.

Відчуття відповідальності за настрій близьких людей лягало на дитячі плечі, формуючи хибне переконання: "Я можу все виправити".

Тепер у дорослому віці ти береш на себе відповідальність за те, до чого не маєш відношення. І тому постійно відчуваєш провину.

Іноді відчуття провини може бути корисним: спонукає нас визнати свої помилки, вибачитися та виправити вчинки, робить нас більш чутливими до емоцій та кордонів інших людей.

Проте, коли провина виникає безпідставно, вона стає токсичною. Така провина не лише не корисна, але й руйнівна для самооцінки, стосунків та психічного здоров’я.

Позбутися токсичної провини можна, але для цього потрібно знайти її коріння.