Що таке вісцеральний жир і до яких захворювань може призвести його надлишок

БЛОГ

ДЖЕРЕЛО

Незалежно від об’ємів тіла, надлишок жиру спричинює негативні наслідки для здоров’я. Його місце розташування має велике значення: є докази того, що жир, який лежить глибоко в животі, є більш небезпечним, ніж той, який можна вщипнути пальцями.

У більшості людей близько 90% жиру в організмі є підшкірним, тобто таким, що лежить безпосередньо під шкірою. Цей жир є м’яким і його можна відчути пальцями. Решта 10% — це вісцеральний або внутрішньочеревний жир, який розташований поза досяжністю, під твердою черевною стінкою. У просторах, що оточують печінку, кишечник та інші органи. Він також зберігається в сальнику, який лежить під м’язами живота та покриває кишечник. Сальник стає твердішим і товщим в міру того, як наповнюється жиром.

З віком частка жиру в масі тіла зростає (і в жінок вона більша, ніж у чоловіків), і накопичення жиру починає відкладатися у верхній частині тіла, а не в області стегон. Навіть якщо вага незмінна, окружність талії може збільшитися на декілька сантиметрів, оскільки вісцеральний жир виштовхується до черевної стінки.

Хоча вісцеральний жир становить лише невелику частку жиру в організмі, він є ключовим гравцем у різноманітних проблемах зі здоров’ям.

ВПЛИВИ ВІСЦЕРАЛЬНОГО ЖИРУ

Тілесний жир, або жирова тканина, колись вважався лише "депо" для зберігання жирових клітин, які чекають, щоб їх використали для отримання енергії. Але дослідження показали, що жирові клітини — особливо вісцеральні жирові клітини — є біологічно активними. Одним з найважливіших наукових відкриттів з середини 1990-х років є розуміння того, що жирова клітина є ендокринним органом, який виділяє гормони та інші молекули, впливаючи на численні процеси в інших тканинах.

До того як дослідники визнали, що жир діє як залоза внутрішньої секреції, вони вважали, що основний ризик вісцерального жиру полягав у впливі на утворення холестерину шляхом вивільнення вільних жирних кислот у кров і печінку. Сьогодні науковці виявили безліч хімічних речовин, які пов’язують вісцеральний жир із багатьма різноманітними захворюваннями.

Підшкірний жир виробляє більшу частку корисних молекул, а вісцеральний жир — молекул з потенційно шкідливим впливом на здоров’я. Зокрема, більше білків цитокінів, які можуть викликати запалення низького рівня, фактор ризику серцевих та інших хронічних захворювань. Він також виробляє попередник ангіотензину, білка, який викликає звуження кровоносних судин і підвищення артеріального тиску.

ЯК ВИМІРЯТИ ВІСЦЕРАЛЬНИЙ ЖИР

Комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія всього тіла є найточнішими, але вони дорогі та обмежено доступні, тому часто використовують оцінку на основі окружності талії або розміру талії пропорційно до зросту. Також перевіряється, чи є окружність талії людини вищою за середній показник індексу маси тіла.

Вимірюйте сантиметровою стрічкою талію на рівні пупка (а не в самій вузькій частині тулуба), і завжди проводьте заміри в одному місці. Не втягуйте живіт і не натягуйте сильно стрічку. У жінок окружність талії 80 см, особливо понад 88 сантиметрів зазвичай вважається ознакою надлишку вісцерального жиру (за винятком, якщо загальний розмір тіла великий). У чоловіків нормою вважається до 94 сантиметрів, а від 102 сантиметрів є ознакою високого ризику. Слідкуйте за цифрами — збільшення окружності талії свідчить, що ви набираєте нездоровий вісцеральний жир.

ВІД ЗАЙВОГО ЖИРУ — ДО ЗАХВОРЮВАНЬ

Вісцеральний жир пов’язаний із низкою хронічних станів. Серед них:

1. Серцево-судинні захворювання. Велике дослідження європейських жінок віком від 45 до 79 років дозволило зробити висновок, що жінки з найбільшим об’ємом талії мають більш ніж удвічі вищий ризик розвитку серцевих захворювань. Ризик залишався таким після коригування інших факторів ризику, включаючи артеріальний тиск, холестерин, куріння та ІМТ. Навіть у здорових жінок, які не курять, кожні 5 додаткові сантиметри на талії підвищували ризик серцево-судинних захворювань на 10%.
2. Більший об’єм вісцерального жиру також має шкідливий вплив на декілька інших факторів ризику серцевих захворювань: підвищення артеріального тиску, рівня цукру в крові та тригліцеридів, а також зниження рівня ЛПВЩ (хорошого) холестерину. У сукупності ці зміни, відомі як метаболічний синдром, створюють серйозний ризик розвитку серцево-судинних захворювань і діабету 2 типу.
3. Деменція. Дослідники виявили, що люди у віці близько 40 років із найвищим рівнем абдомінального жиру мають майже втричі більшу ймовірність розвитку деменції (включно з хворобою Альцгеймера) до 70-80 років. При цьому деменція не була пов'язана зі збільшенням розмірів стегон.
4. Астма. Згідно з дослідженням, жінки з високим рівнем вісцерального жиру (окружність живота понад 88 сантиметрів) мали на 37% більше шансів захворіти на астму, ніж жінки з меншою окружністю живота, навіть якщо їх вага була нормальною. Ризики були найвищими для жінок із надмірною окружністю живота та надмірною вагою або ожирінням. Дослідники вважають, що жир на животі підвищує ризик астми більше, ніж інші, оскільки він має запальний ефект у всьому організмі, включаючи дихальні шляхи.
5. Рак грудної залози. Комбінований аналіз кількох досліджень виявив, що жінки в пременопаузі з абдомінальним ожирінням (найбільший об’єм талії пропорційно їхньому зросту) мають вищий ризик раку грудної залози. Великий об’єм талії також пов’язаний з ризиком раку грудей у жінок у постменопаузі.
6. Колоректальний рак. Люди з найбільшою кількістю вісцерального жиру мають утричі вищий ризик розвитку колоректальних аденом (передракових поліпів), ніж люди з найменшою кількістю вісцерального жиру. Взаємозв'язок було виявлено після врахування інших ризиків. Дослідники також підтвердили, що аденоматозні поліпи в товстій кишці пов’язані з резистентністю до інсуліну, що може бути механізмом, який підвищує ризик раку.

ЯК ПОЗБАВИТИСЯ (І ЗАПОБІГТИ) НАКОПИЧЕННЮ ЗАЙВОГО ВІСЦЕРАЛЬНОГО ЖИРУ

Схильність до того, де саме ви набираєте жир, залежить від генів, гормонів, віку, ваги при народженні, а для жінок – чи народжували вони дітей (ті, хто народжував, як правило, мають більше вісцерального жиру).

У молодому віці жінки в середньому мають менше вісцерального жиру, ніж чоловіки, але це змінюється з менопаузою. Існує декілька способів мінімізувати накопичення вісцерального жиру. Оскільки він легше метаболізується в жирні кислоти, то ефективніше реагує на дієту та фізичні вправи.

Ось декілька порад, які здатні зменшити чи підтримувати кількість вісцерального жиру в нормі:

• Рухайтеся. Вправи допомагають зменшити окружність талії. Навіть якщо вага не змінюється, ви втрачаєте вісцеральний жир на животі та набираєте м’язову масу. Рекомендується займатися вправами середньої інтенсивності щодня принаймні 30 хвилин. Наприклад, швидкою ходьбою або їздою на велосипеді в помірному темпі. Намагайтеся більше ходити та стояти.
• Дослідження показали, що зменшити вісцеральний жир або запобігти його збільшенню допомагає аеробна активність (як швидка ходьба) і силові тренування (вправи з обтяженнями). Точкові вправи, такі як присідання, можуть підтягнути м’язи живота, але не впливають на вісцеральний жир.
• Правильно харчуйтеся. Дотримуйтеся збалансованого харчування, яке допоможе досягти та підтримувати здорову вагу. Уникайте продуктів, які сприяють відкладенню жиру, особливо солодкої їжі та напоїв (як продукти та напої з вмістом сахарози і фруктози).
• Не куріть. Чим більше ви курите, тим більша ймовірність, що жир відкладатиметься в області живота.
• Висипайтеся. П’ятирічні дослідження показали, що дорослі віком до 40 років, які вночі спали п’ять або менше годин, накопичували значно більше вісцерального жиру. Але забагато спати не завжди корисно. У молодих людей, які спали більш як вісім годин, також додався вісцеральний жир (хоча цей зв’язок не був виявлений у людей після 40 років).
• Не шукайте швидких рішень. Ліпосакція для косметичного видалення жиру не прибирає вісцеральний жир всередині черевної стінки.