Які кольори ми побачимо на інших планетах і як реагуватиме на них наш мозок

Людський мозок напрочуд швидко пристосовується до різних умов освітлення та коригує кольори, відповідно до закладеної в нього природою програмою. Це добре ілюструють очі людей похилого віку, чиї кришталики з віком стають більш жовтими. Проте люди бачать ті ж кольори, що й у молодості, оскільки мозок коригує різницю.

Сайт Live Science пише: "Але як ваш мозок сприйматиме кольори в абсолютно новому середовищі, що не існує на Землі?" Ось що про це думають вчені.

Які кольори переважають на інших планетах?

"Яким би не був середній колір, у результаті він виглядатиме сірим", — пояснив Live Science фахівець із когнітивного зору з Університету Невади в Ріно, Майкл Вебстер.

Так, згідно з дослідженнями Вебстера, механізм, що коригує пожовклі з віком кришталики очей, швидше за все, спрацює і при подорожі астронавтів на іншу планету. Залежно від того, які кольори переважають у новому середовищі, мозок космічного дослідника переналаштовуватиметься на більш нейтральне сприйняття.

"Я передбачаю, що коли люди прилетять на Марс, Червона планета з часом не здаватиметься їм червоною, — каже Вебстер. Натомість іржавий марсіанський рельєф здаватиметься коричневим або сірим. А марсіанське небо стане більш блакитним. Не таким, як земне, але й не таким помаранчевим, яким воно нам здається зараз".

Відео дня

Однак це не означає, що з часом все інопланетне небо здаватиметься нам блакитним. Це залежить від переважаючого кольору світла, що проходить через атмосферу, по відношенню до переважаючих кольорів ландшафту. Так, протилежністю помаранчевого кольору на колірному колі є синій, тому холодні тони, швидше за все, стануть помітнішими у міру того, як мозок спостерігача рухатиметься у бік нейтральності. Але якби ви потрапили, наприклад, на екзопланету з пурпурною рослинністю та золотим небом, ваш мозок міг би налаштуватися інакше.

Ваш ментальний колірний фільтр не обмежується відтінком, він також налаштовується на інтенсивність. На планеті з обмеженою природною колірною палітрою ваш мозок налаштовуватиметься на дуже тонкі зміни відтінків — згодом ви сприйматимете розмиті кольори як більш яскраві, і навпаки.

"Якби ви жили в супербарвному середовищі, ви насправді приглушили б цей "регулятор", — вважає Вебстер. А після повернення на Землю "установки" сприйняття кольору повернуться до заводських налаштувань.

Експерименти під водою

Але що, якщо замість того, щоб чекати, поки очі та мозок астронавтів адаптуються до нової планети, ми винайдемо пристрій, який автоматично фільтруватиме довкілля за них? Інженер та океанограф із Хайфського університету (Ізраїль), Дерья Аккайнак та її лабораторія працюють над аналогічною проблемою.

Аккайнак — один із розробників комп'ютерного алгоритму під назвою "Sea-thru", який коригує колір зображень і відео, знятих під водою, щоб вони виглядали так, ніби зроблені на суші. У першому етапі коригується природний синій фільтр води.

Навіть на іншій планеті чисті водойми здаватимуться блакитними. Це з тим, що вода частково відфільтровує інші кольори видимого світла. "По суті, вона змінює біле світло, перетворюючи його на синє", — каже Аккайнак.

Але більшість водойм не ідеально чисті. Вони заповнені частинками солі, зеленим фітопланктоном, відкладеннями та іншими елементами, що відбивають частинки світла або фотони. Тому об'єкти виглядають по-різному залежно від глибини та типу води,   через яку їх видно. Модель Аккайнак враховує ці фактори для приведення зображень до земної перспективи.

Морські глибини як маленький космос

Гіпотетично, якщо знати склад атмосфери та океанів чужої планети, можна передбачити, як взаємодіятиме з нею світло. Потім на основі цієї інформації можна було б створити алгоритмічний фільтр, що "коригує" кольори навколишнього середовища, який можна було б встановити, скажімо, у візор скафандра.

Однак, поки люди не побувають на іншій планеті, неможливо точно сказати, як проходитиме процес адаптації до чужої палітри кольорів. Але, можливо, морські глибини можуть імітувати цю ситуацію. Аккайнак одного разу побувала під водою на глибині понад 100 футів (30 м), що досить глибоко, щоб відфільтрувати все червоне світло.

"Все виглядало жовтим, а не синім, можливо тому, що я намагалася компенсувати відсутність червоного кольору", — розповіла вона в інтерв'ю Live Science. "Але загалом це виглядало шалено".