Фізична активність і здорове харчування - складова здоров'я ментального

БЛОГ

ДЖЕРЕЛО

Цікаво, як за два роки в Британії в мене змінився погляд на тіло. По відчуттях, це як побути в клініці відновлення після якоїсь залежності. У мене, звичайно, як і у більшості дівчат в Україні і Східній Європі є певні стандарти в голові щодо фігури. Так, вони меньш радикальні ніж у більшості але все одно є і ще й професія забовязує).

Тут я побачила зовсім інший підхід , + 7 кг ( від наших візуальних орієнтирів) - це топ-фігура. В залі дівчата точно не заради схуднення. Думаю в них таких думок немає навіть в голові - орієнтир сила, здоров’я, мощ якась мабуть, самопочуття, акцент на ментальне здоров’я. Тобто фізичне без ментального не має сенсу.

Від вас я чую цікаве, що якби "ідеалом було" плюс 7, то я вже ідеальна і можна розслабитися.

ОТ ХОЧЕТЬСЯ ВЖЕ РОЗСЛАБИТИСЯ. Нажаль більшість, хоче важити в мріях меньше норми. А норма у нас вважається зайвою вагою. Люди сприймають тренування, як засіб схуднути, а це як сприймати смартфон - як найкращий молоток.

Окрім стресу щоденного і невгамовного, що скоріше наростає, а не пропадає від усіх подій і переживань українців, наче нам ще не вистачало стресувати через свою вагу???

При цьому цікаво, що напруження і знервованість змушують їсти більше і знову себе за це картати і стресувати ще більше.

Я не мрію про наш орієнтир + 7 кг, але +3-4 в орієнтирі було б доречно і розслабляюче для багатьох.

А зараз у мене питання до вас. Чи відчуваєте ви соціальний тиск на предмет того як ви маєте виглядати і скільки важити, а не почуватися? Як вам із цим?

P.s. Я вважаю, що фізична активність і здорове харчування невід’ємна частина здоров’я ментального і фізичного. Без цих пунктів життя стає складнішим в рази по багатьом причинам і точно не через те, що стає більше целюліту.