Що стоїть за інтересом до чиєїсь смерті і чи варто боятися внутрішнього бажання дізнатися про її причину

Цікавість з приводу чиєїсь смерті – можливо і виглядає дивно, і все ж таки це природна властивість психіки людини. Коли ми дізнаємося, що хтось помер, особливо у ранньому віці – це викликає шквал хворобливих емоцій і складних питань, де головне: як це сталося?
Huff Post пише: "Незалежно від того, чи добре ми знали померлого чи він був абсолютно незнайомою людиною, деякі з нас схильні зациклюватися на з'ясуванні причини смерті". Психологи із цього приводу кажуть, що чийсь передчасний відхід із життя руйнує наше відчуття нормальності світу.
А разом з цим руйнується і віра у довге життя. І пошук причин – це захисна реакція мозку, що рятує нас від занепокоєння з приводу всього поганого, що може статися.
Ми боїмося смерті, і це природно
Люди відчувають природний страх перед власною смертю, тому, коли вони чують про передчасну смерть людини, це може дати їм відчуття контролю над ситуацією, щоб знати, як вона померла, і спробувати запобігти цьому. Тому, коли ми чуємо про когось, хто вмирає в молодому віці, це нагадує нам не лише про нашу власну смертність, а й про те, що ми теж не застраховані від подібного будь-якої миті.
Люди цікаві за своєю природою
Бажання дізнатися причину смерті також походить з нашої природної цікавості. До того ж наявність інтернету та соціальних мереж робить незнання чогось, неповною інформацією, тобто викликом, що посилює важкі емоції, пов'язані з трагічною та шокуючою втратою.
Психологи пояснюють: ця неврологічна потреба зрозуміти, як і чомусь хтось помер, пов'язана з поняттям – "когнітивне закриття", що означає мотивацію до пошуку відповідей на неоднозначні ситуації.
Так, психотерапевт з Південної Каліфорнії, Беккі Штумпфіг стверджує: "Усі ми різною мірою потребуємо когнітивного закриття, і ця потреба часто зростає під час таких стресових подій як смерть. Наш мозок бореться з невідомістю, і коли ми можемо відповісти на запитання "чому" і розвіяти таємницю, пов'язану зі втратою, це приносить нам заспокоєння. Навіть якщо ми не маємо точної інформації, наша свідомість може схопитися за будь-які відповіді, які ми можемо зібрати".
Наскільки це погано?
Наука стверджує, що спроба вирішити внутрішні конфлікти шляхом пошуку додаткової інформації не є чимось поганим. У цьому випадку прагнення з'ясувати точну причину смерті, коли хтось помирає в молодому віці, швидше за все, корениться в тому, що ми намагаємося заспокоїти себе. А додаткова інформація з якоїсь конкретної нагоди дає зрозуміти, чому ці обставини нам нічим не загрожують.
Цей імпульс може стати проблематичним для психіки, якщо бажання дізнатися причину чиєїсь смерті стає нав'язливим і заважає повсякденному життю. У такому випадку слід зробити крок назад і не дозволяти цьому впливати на ваше життя.
Як уникнути почуття, що Вас поглинає потреба знати?
Якщо ви почуваєтесь поглиненим бажанням дізнатися про причину смерті людини, спробуйте змінити своє мислення.
- Проаналізуйте джерело своєї незадоволеності та запитайте, у чому ви бачите користь від знання причин смерті та шкоди від незнання.
- Спробуйте визначити, чи пов'язані ваші почуття отримати цю інформацію, з чимось у вашому власному житті
- Запитайте себе, чи пов'язане ваше бажання отримати цю інформацію з глибшою проблемою, яку вам слід вирішити з професійним терапевтом.