Сколько бактерий в организме и почему половина из них не являются человеческими

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Знали ли вы, что более половины клеток в вашем теле не являются человеческими?

Это не выдумка, ведь по последним исследованиям только 43% клеток в человеческом организме на самом деле принадлежат человеку. Остальные 57% состоят из около 39 триллионов бактерий, а также архей, грибков и вирусов.

Далее текст на языке оригинала

Якщо ж розглядати масу цих мікроорганізмів, то в середньому в тілі дорослої людини знаходиться близько півтора кілограмів мікробів. Цей "мікрозоопарк" є одним із найбільших органів, який за вагою може конкурувати з мозком і лише трохи поступається печінці. Було б наївно вважати, що така величезна кількість мікробів у нашому тілі не взаємодіє з організмом і не впливає на його функціонування.

Раніше вважалося, що функції мікробіому обмежуються лише процесами травлення, а його порушення впливають виключно на роботу шлунково-кишкового тракту. Однак сьогодні все більше досліджень вказує на те, що склад мікробіому впливає на різні аспекти нашого життя: роботу серця, судин, печінки, емоційний інтелект, настрій тощо.

Кишкова мікробіота включає понад 100 видів і близько мільйона штамів бактерій. Кількість генів мікробіоти у 100 разів перевищує кількість генів у геномі кожної людини. Відомо, що в 1 грамі вмісту товстої кишки присутні мільярди мікроорганізмів, які взаємодіють між собою, впливаючи на адаптаційний потенціал, показники здоров’я та водночас виступають маркерами схильності до певних захворювань.

Мікробіота кишечника відіграє ключову роль у здійсненні важливих біологічних функцій: синтезі вітамінів (особливо груп B і K, D), амінокислот, біологічно активних речовин, гормонів (зокрема статевих), формуванні імунітету, ліпідному обміні тощо. Порушення її складу можуть призвести до розвитку алергічних захворювань, астми, атопічного дерматиту. Також вивчається роль мікробіому кишечника у функціонуванні центральної нервової системи, зокрема його вплив на тривожність, гнучкість нервової системи та здатність до адаптації до зовнішніх умов.

Крім того, дисбіоз може провокувати гіпоглікемію, порушувати роботу наднирників і секрецію кортизолу та адреналіну, що може призводити до розвитку метаболічного синдрому, дисліпідемії та атеросклерозу.