Тяга к вредной пище - как бороться с желанием есть жирное и сладкое

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Неделю назад в своих соцсетях я провела небольшой опрос среди Вас, дорогие друзья, почему, по Вашему мнению, мы так любим нездоровую пищу?

Было много комментариев, все разные: от таких, которые утверждали, что им никогда не хочется никакой нездоровой пищи, до таких, которые говорили, что такая пища снимает стресс, и без нее невозможно жить.

Далее текст на языке оригинала

А ЩО ВЧЕНІ?

На те вони існують, щоб досліджувати глибинні процеси і, бажано, з користю для людей.

• Досліджень я "накопала" багато. Деякі дуже складні, а у висновках лише коротка констатація фактів:, що "реклама, яка яскравими кольорами, запахами, агресивною подачею спонукає нас їсти жирне, солоне та солодке" чи "чоловіки більше за жінок схильні до вживання фастфуду, бо жінки більше слідкують за фігурою та красою". Загалом це ми і так знали:)

Видео дня

• Проте є декілька досліджень і вони цінні тим, що дають нам певні "ключі" до нашої харчової поведінки, а саме — розуміння ЧОМУ нам хочеться саме отакої їжі і ЯК цьому зарадити?
• Що точно вже зрозуміло, то це те, що тут задіяна наша людська природа, наш інстинкт до виживання, який формувався протягом сотень тисяч років еволюції.
• Всю цю величезну товщу часу наші предки були голодні та напівголодні, жили в холоді та напівхолоді. Навіть наші бабусі та дідусі, а у когось і батьки — мали важке дитинство, пережили голод. І такий величезний вибір їжі, який ми маємо зараз з’ явився зовсім недавно, декілька десятків років тому.
• Для еволюції — це ніщо, наші тіла, як і тисячі років тому налаштовані запасати енергію, нами все одно рухають інстинкти..

ЧОМУ Ж МИ ГОТОВІ ЇСТИ НЕЗДОРОВУ ЇЖУ ЛИШЕ ПРИ ЇЇ ВИГЛЯДІ, НАВІТЬ ТОДІ, КОЛИ НЕДАВНО ПОЇЛИ?

• Бо щоразу, коли нашим предкам у руки потрапляла якась їжа, вони з'їдали її якомога швидше і якомога більше.
• Жирна та солодка їжа завжди була великою цінністю, адже в ній багато калорій, тобто більше енергії.
• Сьогодні більшість з нас мають легкий доступ до їжі, але наш організм цього не розуміє. Наші інстинкти, як і раніше, спонукають нас їсти побільше, готуючись до можливого голоду. Саме тому нам важко сказати "ні" фастфуду (а щоб сказати "ні", потрібно "включити голову")
• Вчені навіть придумали такий термін -- суперстимули (supernormal stimulі або superstimuli) на мозок
• Коли ми їмо нездорову їжу, в якій багато цукру, солі, жиру і яскравих кольорів (засмажена котлета виглядає апетитніше, ніж парова, червоні помідори привабливіші, ніж бліді " парникові" і тп), у нашому мозку збільшується кількість нейромедіатора дофаміну, який пов'язаний із почуттям винагороди та задоволення.

• Це дуже приємне відчуття і мозок хоче відчувати його знову і знову. Тому варена броколі (не кажучи про сиру) менше стимулює апетит, ніж соковита сарделька (жирна і солона).
• Суперстимули є не лише в харчуванні: це і використання косметики (яскраві кольори губ, очей, волосся, щік), одягу, комп’ютерні ігри, бажання сидіти в соцмережах, вживати алкоголь та ін.

ЯК ПРОТИДІЯТИ ЦЬОМУ БАЖАННЮ І ЧИ МОЖЛИВО?

Це досить складно, бо люди чутливі до незвичайних або сильніших подразників.

Наприклад, маркетингу. Попадання на ці помилкові сигнали може призвести до поведінкових залежностей, які забирають у нас час та енергію.

Агресивна реклама може змусити нас хотіти непотрібні речі. У такому разі нам усім доводиться зупиняти себе і намагатися думати логічно, "включати голову".

Наш вибір пов'язаний з еволюційною неприязню до гіркого, любов'ю до солодкого, солоного, жирного, упередженням до необробленої їжі, потяг до яскравих кольорів, психологію "винагороджування" себе "смачненьким", що дуже успішно використовують маркетологи, тому супермаркети зустрічають нас ароматами здобної випічки і шоколаду, від яких розігрується апетит і пристрасть до нездорових покупок.

А як Ви реагуєте на шкідливу їжу і чи вдалося полюбити корисну? Діліться своїм досвідом у коментарях.