Низкоферментированная диета: кому рекомендуется и какие продукты запрещены

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Новые исследования указывают на потенциальные преимущества диеты с низким содержанием ферментации в лечении симптомов синдрома раздраженного кишечника. Это распространенное желудочно-кишечное заболевание поражает миллионы людей во всем мире.

Характеризуется болью в животе, вздутием, метеоризмом и изменением стула (диарея или запор), которые ухудшают качество жизни. Несмотря на существование различных стратегий лечения, универсальных решений для максимального или полного устранения симптомов до сих пор не найдено. Низкоферментированная диета способна облегчить дискомфорт, связанный с синдромом раздраженного кишечника.

Далее текст на языке оригинала

ОСОБЛИВОСТІ ДІЄТИ

Низькоферментована дієта є відносно новим дієтичним підходом, спрямованим на зниження продукції кишкових газів та інших побічних продуктів ферментації неперетравлених у тонкому кишечнику вуглеводів при їхньому потраплянні у товсту (ободову) кишку. Вважається, що утворені внаслідок ферментації речовини (включаючи гази - водень, метан і сірководень) сприяють здуттю живота, болю та іншим неприємним відчуттям, пов’язаними з синдромом подразненого кишечника.

Видео дня

У низькоферментованої дієти є два основних правила:

1. Обмеження споживання продуктів, які містять велику кількість вуглеводів або інгредієнтів, що люди не можуть перетравити, і тому вони перетравлюються кишковими бактеріями
2. Розділення прийомів їжі з інтервалом у чотири-п’ять годин

ДОЗВОЛЕНІ ПРОДУКТИ

Це продукти із низькою ферментацією, які зазвичай добре переносяться. Однак індивідуальна переносимість може різнитися, тому важливо адаптувати власне меню відповідно до індивідуальних симптомів і потреб.

• Овочі: морква, огірки, болгарський перець, баклажан, кабачок, помідори, зелена квасоля, листя салату, шпинат, кале, мангольд, рукола, пастернак, картопля
• Фрукти та ягоди: авокадо, апельсини, виноград, чорниця, полуниця, малина, ананас, ківі, диня
• Зернові: білий рис, безглютенові макарони з білого рису або кукурудзи, хліб на заквасці
• Білкові продукти: курка, індичка, нежирна яловичина, свинина, риба (лосось, тунець, тріска та ін.), морепродукти (креветки, гребінці тощо), яйця
• Горіхи та насіння: мигдаль, каштани, лісові горіхи, волоські горіхи, пекан, макадамія, бразильський горіх, насіння соняшнику, насіння гарбуза

• Молочні продукти та альтернативи: жовті сири (пармезан, чеддер, манчего, грюєр), молоко без лактози, мигдальне, кокосове, рисове та вівсяне молоко
• Трави та спеції: базилік, орегано, чебрець, розмарин, петрушка, зелена цибуля, кінза, імбир, м'ята перцева, кориця
• Олії та жири: оливкова та кокосова олія, олія авокадо, вершкове масло (в помірних кількостях)
• Напої: вода, трав'яний, зелений та чорний чай, кава
• Підсолоджувачі: мед (у невеликій кількості), кленовий сироп

ПРОДУКТИ, ЯКІ СЛІД ОБМЕЖИТИ

Це продукти з високим вмістом FODMAP або ті, що сприяють ферментації. Також варто врахувати індивідуальну переносимість.

• Овочі: часник, цибуля, цибуля-порей, спаржа, артишоки, брюссельська капуста, цвітна капуста, броколі, капуста, квасоля і сочевиця, горох
• Фрукти: яблука, груші, банан, сухофрукти (чорнослив, фініки), інжир, концентрати фруктових соків

• Зернові: коричневий рис, овес, макарони, хліб і пластівці із цільного зерна (пшениці)
• Молочні продукти та альтернативи: коров'яче молоко, сир, м'які сири (рікота, вершковий сир), йогурт, соєве молоко
• Підсолоджувачі і цукрозамінники: сукралоза, інулін, сироп агави, кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, сорбіт, маніт, ксиліт та інші цукрові спирти

ВАЖЛИВІСТЬ ІНТЕРВАЛІВ МІЖ ПРИЙОМАМИ ЇЖІ

Розподіл прийомів їжі у часі є важливим правилом низькоферментованої дієти, оскільки це дає змогу травній системі ефективно переробляти та засвоювати поживні речовини, мінімізуючи можливість ферментації. Шлунково-кишковий тракт має час, щоб перетравити їжу одного прийому перед наступним. Це запобігає перевантаженню зброджуваних речовин у кишечнику, що призводить до підвищеного газоутворення, здуття та болю в животі.

Ще одним фактором у розумінні важливості розподілу прийомів їжі є мігруючий моторний комплекс. Це серія скоординованих скорочень, які відбуваються в шлунку та тонкому кишечнику під час голоду. Вони допомагають очистити шлунково-кишковий тракт від неперетравлених частинок їжі, бактерій та інших речовин. Маючи достатній проміжок часу між прийомами їжі, мігруючий моторний комплекс може оптимально функціонувати, що зменшує ймовірність надмірного росту бактерій та ферментації.

Інтервали між прийомами їжі також допомагають регулювати кількість споживаного, запобігаючи переїданню та зменшуючи навантаження на травну систему. А також мінімізує ферментацію, оскільки організм краще підготовлений для розщеплення та перетравлення невеликих порцій їжі.

Отже, інтервал між прийомами їжі є важливим у низькоферментаційній дієті, оскільки він:

• дає змогу травній системі ефективно переробляти та засвоювати поживні речовини,
• мінімізує ймовірність бродіння,
• підтримує оптимальне функціонування мігруючого моторного комплексу,
• допомагає регулювати розмір порцій і запобігає переїданню.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ДІЄТИ З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ FODMAP

Головною метою низькоферментованої дієти є зменшення утворення газів у кишечнику шляхом обмеження споживання їжі, яка живить кишкові бактерії. Вона наголошує на споживанні легкозасвоюваних вуглеводів і білків і униканні продуктів з високим вмістом стійкого крохмалю, клітковини та інших важкозасвоюваних вуглеводів. Може включати деякі харчові обмеження, подібні до дієти з низьким вмістом FODMAP.

Дієта з низьким вмістом FODMAP спрямована на полегшення симптомів у людей із синдромом подразненого кишечника та іншими шлунково-кишковими проблемами шляхом зменшення споживання певних типів вуглеводів — FODMAP (ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли). Ці вуглеводи погано всмоктуються в тонкому кишечнику, що призводить до бродіння в товстому кишечнику та таких симптомів, як здуття живота, гази, біль у животі та діарея. Дієта з низьким вмістом FODMAP передбачає виключення або зменшення споживання продуктів з високим вмістом FODMAP: це певні фрукти, овочі, молочні продукти, бобові та підсолоджувачі, і заміну їх альтернативами з низьким вмістом FODMAP. Таке харчування часто впроваджують у три фази: виключення, повторне введення та персоналізація, що дає змогу людям ідентифікувати та керувати своїми специфічними харчовими тригерами.

Хоча обидві дієти спрямовані на полегшення шлунково-кишкових симптомів шляхом обмеження споживання ферментованих вуглеводів, низькоферментована дієта зосереджена на зменшенні споживання продуктів, що живлять кишкові бактерії, тоді як дієта з низьким вмістом FODMAP обмежує продукти з високим вмістом FODMAP.

Отже, низькоферментована дієта пропонує новий перспективний шлях для лікування симптомів синдрому подразненого кишечника. Зосереджуючись на зменшенні процесу ферментації у кишечнику, цей дієтичний підхід полегшує здуття, біль у животі тощо.

Індивідуальні реакції можуть різнитися, тож персоналізація дієти на основі конкретних потреб має вирішальне значення для успіху. Проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж вносити істотні зміни у ваше меню, особливо при синдромі подразненого кишечника або інших шлунково-кишкових розладах.